Кришна-Джанма-Аштами – День рождения Крышеня.

Крышень – это древнеславянский (ведический) Бог. Он упоминается в Велесовой Книге в списке Богов. Известный в Индии Кришна – это ‘аватара’ (воплощение) Вишну, который был послан на землю Высшим Богом (Отцом Небесным) с определённой целью. Вишну – это, скорее, солнечный Бог (идущий от Сурьи), а Кришна, наоборот, – это “Заходящее Солнце” (“Тёмное Солнце”) с переходом его в лунную сущность.

“Солнце” выступает как вертикальный и восходящий символ Неба-Отца/Рода/Бога/Духа (Небесного Отца), и он “крушит” оковы к нижнему материальному миру и тем самым “покрывает” (= “крыша”) Мать-Землю. Символ Солнца (Сурьи) в украинской традиции – это ‘Козак Мамай’, символизирующий “Солнце” (Сурью), закончившего свой ​​объезд Неба (Верхнего Пространства) и севшего отдыхать и играть на кобзе (“Солнце играет”), перед тем снявшего шапку и положившего её на Землю, то есть “покрывшего” (= “крыша”) Мать-Землю! Оселедец на голове Козака-Мамая, как и шикха у “кришнаитов”, – это признак лунной (“тёмной”, ‘кршна’) сущности его образа, как символа потустороннего (“тёмного”) мира. Как Христос, спустившийся с Небес (Верхнего Мира) к людям, так и Кришна тоже выступает в образе возничего (“перевозчика”), что тоже признаком Луны (Чандры).

Похожий на Крышеня, с точки зрения преданности Солнцу (Сурье), – это Лунный Бог Хорс. Их имена тоже близки — “крыжа”/”крыша” (“крестец”) и “хрест”/”хорс” (“крест”); и оба имени означаю крест, как солярный символ выражения (проявления) Единого (Солнца/Сурьи).

В Тантра-Джйотише [Ведической астрологии] как Чандра [“Сила Луны”], так Шани [“Сила Сатурна”] являются преданными помощниками и проявлениями Сурьи [“Силы Солнца”]. Ведической нумерологии они – это две женских цифры «2» и «8», как первое и последнее проявления мужского начала Сурьи — «1».

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Кришень – слов’янський Бог, що згадується у Велесовій Книзі у переліку Богів. Всім відомий Крішна є аватаром Вішну, який був посланий на землю. Вішну (“Висший”) є сонячний Бог (Сур’я), а Крішна є “заходяче Сонце” з переходом його у місячну сутність. Сонце виступає вертикальний висхідний символ Батька-Неба і він “крушить” перепону до нижнього світу і тим самим “покриває” (“кришка”) Матір-Землю. Символ цього є Козак Мамай, що теж символізує Сонце (Сур’я), що закінчив свій об’їзд Неба і сів відпочивати та грати на кобзі (“Сонце грає”), перед тим знявши шапку і поклав її на Землю, тобто “покрив” (“кришка”) Матір-Землю. Наявність оселедця на голові Козака Мамая, як і шикхі у “кришнаїтів”, є ознакою місячної сутності і його образу, як символу потойбічного світу. Як позначався Христос, що спустився з небес до людей, так й Крішна також виступає в образі візничого, що ототожнює його з “перевізником”, який є теж ознакою Місяця (Чандри). Тотожний до Кришеня є Бог місяця — Хорс, ім’я якого також близьке до солярного символу Сур’ї “крижа” – “хрест”.

Shortlink for this post: https://vedavrat.org/?p=6569